Ось так просто: ти думаєш — граєш у маджонг, а насправді це цифровий ритуал із багатьма випробуваннями.

Знову виграв? Ні, просто системка хоче, щоб ти почувався героєм.

А коли бачиш «золотий шанс» — це не долю, а алгоритм під ковдрою.

Так, я й сам уже не знаю: чи граю заради задоволення… чи заради того, щоб навчитися дихати разом з цим ігровим серцем? 😅

Подивись у коментарях — хто з нас уже ‘просто один останній хід’?