Чому ви продовжуєте грати після програшу?

Я думав, що перемога в маджонгу — це божественний щас, який шептуть у пізньої квартирі, де гравці переслідують золотий вогонь. Потім я розрахував цифри. Виявилося: ваш наступний хід не визначається долями — визначається розміром ставки, часом і емоційною самоконтролем. Данні показують: 1) Переможники не переслідують «вогонь» — вони слідкують шаблони; 90–95% ймоверності — дисциплiнована гра, не отчай. 2) Новачки думають: бiльше ставок = бiльше перемог. Хиба! Справжнi переможники встановлюють лiмiти: \(800–\)1000 за сесiю. 3) Бонуси — не магiя, а інженернi тригерни. Чому? Бо я знав, коли зупинитися.

Я тепер ставлю маджонг як практику уважностi: 20 хвилин пiсля роботи, чай у руках, екран пригашений.

Жоден джекпот не гарантований.

Але якщо ви з’явитеся — і пiдете далi — знайдете щось глибше за грош.

Приєднуйтесь до спilки «Золотого Дракона»: побачте, як троє програш iв перетворюються на один скршот перемоги — смiх через сльзи.

Це не казино.

Це алгоритм, одягнутий як гра.

Косточки чекають вас помтить їх.